Відповідно до п.3.1.10.13 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» при складанні інвесторської кошторисної документації заготівельно-складські витрати розраховуються за рекомендованими Мінрегіонбудом України відсотковими показниками до кошторисної вартості матеріалів франко-приоб'єктний склад і є лімітом коштів на відшкодування цих витрат підряднику.

У зв’язку зі змінами у ціноутворенні в будівництві та дією ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 замість ДБН Д.1.1-1-2000 постає запитання, яким чином в інвесторскій кошторисній документації враховувати розмір заготівельно-складських витрат?

Відповідно до п.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 прямі витрати у вартості будівництва визначаються за ДСТУ-Н Б Д.1.1-2.

Поточні ціни на матеріальні ресурси для будівництва визначаються франко-приоб'єктний склад будівельного майданчика і на встановлену одиницю виміру враховують такі елементи вартості:

- відпускну ціну;

- вартість тари, упаковки і реквізиту;

- вартість вантажних робіт;

- вартість транспортування;

- заготівельно-складські витрати.

Відповідно до п. 5.5.2 заготівельно-складські витрати розраховуються за відсотком до кошторисної вартості матеріалів і є лімітом коштів, які можуть бути відшкодовані підряднику.

Для будівельних матеріалів, в тому числі арматури стрижневої і дротяної, закладних та накладних деталей, санітарно-технічних і електротехнічних матеріалів, виробів та конструкцій (крім металевих конструкцій) слід приймати 2 відсотки від суми відпускної ціни та транспортних витрат.

Для металевих конструкцій, металевих виробів (металеві труби, двотавр, швелер, кутик, лист, полоса) слід приймати 0,75 відсотка від суми відпускної ціни та транспортних витрат.
Вищевказані відсотки заготівельно-складських витрат у середньому забезпечують покриття зазначених витрат.

Збірник ціноутворення в будівництві від МСмета: № 03-2014р.

Категорія запитання-відповідь: Заготівельно-складські витрати

Дата добавлення: 2014-03-10